На Тернопільщині відзначають 140 років від дня народження Антіна Крушельницького

4–го серпня виповнилося 140 років від дня народження Антіна Крушельницького – відомого українського письменника, есеїста, науковця, літературного критика, журналіста, педагога, міністра освіти УНР, редактора шкільних хрестоматій з української літератури, громадського та політичного діяча кінця ХІХ – першої третини ХХ століття. Він був представником славної родини Крушельницьких, історія якої є прикладом трагічної історії галицької інтелігенції ХХ століття.
Антін Крушельницький для всіх галичан залишився символом української інтелігенції, при чому інтелігенції, яку сталінський режим знищував цілими родинами. Уся родина Крушельницьких виїхала на радянську Україну 1934 року і майже вся була знищена, за невеликими винятками – малолітніх дітей синів Антіна Крушельницького, які лишилися живі і написали дуже цікаві книги про дитинство на радянській Україні, про сибірські роки, про роки таборів, заслань та переслідувань як ворогів народу.
Антін Крушельницький народився 4 серпня 1878 р. в місті Ланцут (нині місто в Польщі) в сім’ї юриста, судового урядовця шляхетського роду. Закінчив гімназію в Перемишлі. В 1902 році закінчив філософський факультет Львівського університету. У цьому ж році одружився з актрисою, письменницею Марією Слободою і приїхав до Бережан. У 1903 р. тут народилася його найстарша донька Володимира (відомий лікар–дерматолог).
Був викладачем української мови в Бережанській гімназії в 1907–1911 роках. В 1911 році в гімназії створено гурток шанувальників історії Русі–України, керівником був професор Антін Крушельницький.
Спогади бережанського гімназиста В. Бородайко: «…З україністів слід згадати письменника А. Крушельницького. Він високий, трохи похилий, з чорною бородою як Дон Кіхот, чарував нас викладами з нової української літератури, збудив у нас замилування до В. Стефаника та І. Франка.
Працював викладачем гімназій, зокрема, у Ярославі (1901), Коломиї (1902–1905, 1908, 1926), Станіславі (1905, 1908), Рогатині (1925–26). Деякий час був директором гімназії в місті Городенка (1912–1918). Прагнув виховувати національно свідому молодь, боровся за вдосконалення шкільних програм і методів навчання. Ось перелік того, що вкладав А. Крушельницький у поняття «педагогічно-просвітницька діяльність» : «Проект зміни способу навчання української мови і літератури в школі» (1928), «Українські підручники в середніх школах Галичини» (1909), «Школа під російською окупацією : Причинки до історії українського шкільництва в Галичині в 1914–1917 рр.» (1917), «Шкільне питання на Україні» (1923), «Занедбана справа: До питання про історію шкільництва Галичини й Буковини під Австрією» (1931). Ініціював заснування в краї осередків «Просвіти», філій товариств «Січ» та «Сокіл». У роки української революції в 1919 році очолював міністерство освіти УНР, потім голова педагогічної місії УНР у Відні, заснував там видавництво «Чайка». Наприкінці 1928 р. повернувся до Львова. Польські власті заборонили йому займатися педагогічною діяльністю і тому в 1929 році заснував видавничу спілку «Нові шляхи» й однойменний журнал, надав їхній діяльності прорадянського характеру. В 1932 році журнал було закрито, а Крушельницького цього ж року ув’язнено в тюрмі «Бригідки». Після звільнення заснував журнал «Критика», однак і цей журнал було заборонено. В 1934 році разом з родиною і майном виїхав до Харкова, де на той час жили його донька і син Іван. Там отримав посаду в редакції «Української радянської енциклопедії». В цьому ж році був заарештований разом з усією родиною за звинуваченням у контрреволюційно-терористичній діяльності. Синів Івана і Тараса розстріляли в грудні. Незабаром померла від горя дружина. Його ж справа розглядалася 28 березня 1935 р. Вирок – 10 років позбавлення волі. Покарання відбував на Соловках. Улітку 1937 р. особлива трійка Управління НКВС Ленінградської області РРФСР засудила його (хоча на той час він був уже психічно хворим) у числі 1825 в’язнів Соловецької тюрми ( у тому числі синів Богдана і Остапа й доньку – Володимиру) до смерті. Страчений в урочищі Сандормох. Реабілітований 1957 р. за відсутністю складу злочину.
Перша збірка оповідань Крушельницького «Пролетарі» вийшла у 1899 році. Як письменник, виступав у різних жанрах: оповідання, повісті, романи, драми, літературно–критичні, науково–педагогічні праці, публіцистичні статті, рецензії. Як літератор крім збірки оповідань «Пролетарі» виступив з повістю «Буденний хліб» (1900), романом «Рубають ліс» (1914), у яких відобразив життя галицького суспільства між 19–20 століть. У ряді п’єс — «Артистка» (1901), «Філістер», «Тривога», «Герої» (усі – 1902), «Чоловік честі» (1903), «Зяті» (1905), «Орли» (1907) порушував злободенні соціальні теми. У повістях «Надаремне» (1921), «Дужим помахом крил» (1932) звернувся до тем Першої світової війни й українських визвольних змагань 1917–1920 рр. Перекладав твори Cенкевича, Пшибишевського, Запольської. Створив ряд літературно–критичних розвідок — «Іван Франко» (1909), «Нариси з сучасної української літератури» (1910) тощо.
Як літературний критик Крушельницький залишив немало поточних рецензій, літературних оглядів у пресі, а також нарисів, есе, літературних портретів, історико–літературних розвідок та статей про творчість Т. Шевченка, О. Маковея, І. Франка, М. Драгоманова, Л. Мартовича, М. Черемшини. Огляди, нариси, рецензії увійшли до його «Літературно–критичних нарисів» (Станіслав, 1908).

Розстріляна і знищена родина Крушельницьких. Сидять (зліва направо): Володимира, Тарас, Марія (мати), Лариса і батько Антін. Стоять: Остап, Галя (дружина Івана), Іван, Наталя (дружина Богдана), Богдан.

НОВИНИ РАЙОНІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

новини Бережанського району

новини Борщівського району

новини Бучацького району

новини Гусятинського району

новини Заліщицького району

новини Збаразького району

новини Зборівського району

новини Козівського району

новини Кременецького району

новини Лановецького району

новини Монастириського району

новини Підволочиського району

новини Підгаєцького району

новини Теребовлянського району

новини Тернополя

новини Чортківського району

новини Шумського району

Leave a comment

Your email address will not be published.


*